Використання китайського юаня у військовій економіці Володимира Путіна, можливо, досягло своєї межі. Країни, які продовжують вести бізнес з Росією, стикаються зі зростаючим тиском США, зокрема через загрозу вторинних санкцій.
Про це повідомляє Bloomberg.
Це виявилося ефективним гальмом для подальшого використання юаня в країні, оскільки це душить двосторонню торгівлю та платежі.
«Москва може бути схильнішою прийняти юань, ніж китайські банки. Загрози вторинних санкцій США лякають банки», — сказав Алекс Ісаков, економіст по Росії в Bloomberg Economics. Ринок вказує на дефіцит юаня в Росії, а також небажання китайських банків надавати ліквідність, говорить він.
Розрив у ставках за одноденними позиками в юанях у Росії та Китаї різко збільшився після того, як міністр фінансів США Джанет Єллен у грудні заявила, що США не вагаючись «вживуть рішучих і хірургічних заходів проти фінансових установ, які сприяють постачанню російської військової машини». Ця різниця збереглася лише на рівні кількох відсоткових пунктів із моменту попередження. США також у грудні схвалили вторинні санкції щодо закордонних фінансових компаній, а державні банки Китаю посилили обмеження на фінансування російських клієнтів.
За два роки Росія випередила Німеччину, Австралію та В’єтнам за обсягом торгівлі з Китаєм, який зріс більш ніж на 60% до 240 млрд доларів у 2023 році. Китай отримує вигоду від покупки російської нафти та інших товарів зі знижкою, тоді як Росія отримує доступ до широкого спектру споживчих та високотехнологічних товарів.
В результаті Китай став головним торговим партнером Росії, а на юань тепер припадає близько 40% експортних та імпортних платежів Росії та більше половини обороту на російському валютному ринку. Масштаб юанізації Росії ще драматичніший, якщо врахувати, що вона почалася практично з нуля на початку 2022 року, до вторгнення Путіна в Україну.
Це зробило Росію найбільшим спонсором зусиль Пекіна щодо підвищення ролі юаня у міжнародних платежах.
Частка торгівлі Китаю, розрахована в юанях, продовжувала зростати у першому кварталі цього року, і на Росію припало 29% цього приросту з 2021 року, оцінює Bloomberg Economics. Торгівля Росії з Китаєм майже повністю ведеться у юанях, а експорт Росії у юанях перевищує те, що вона продає Китаю, тобто інші країни платять Росії у юанях, показують оцінки.
Проте річне зростання загального обсягу торгівлі між Китаєм і Росією сповільнилося до всього 3% за перші п’ять місяців 2024 року порівняно з майже 42,5% роком раніше.
Декілька найбільших банків Китаю припинили приймати юані з Росії, що вплинуло на імпорт на кілька місяців. Російські компанії повідомили місцевим ЗМІ, що проблему було вирішено за допомогою невеликих регіональних банків після зустрічі Путіна з головою КНР Сі Цзіньпіном у травні, але влада країни дала зрозуміти, що побоювання зберігаються.
Докази нового місця юаня економіки Росії можна побачити всюди. Американські акціонери нідерландської Yandex NV отримали юані замість доларів або євро, коли вона продала свій російський бізнес, повідомили джерела, знайомі з приблизно 2,5-мільярдною грошовою складовою угоди.
В інших країнах компанії зверталися до юаня поряд з рублем під час конвертації доларових та єврокредитів та випуску нових облігацій, тоді як Банк Росії використовує китайську валюту для операцій Фонду національного добробуту. На початку цього року юань випередив долар за обсягом депозитів у російських банках, ставши основною іноземною валютою для заощаджень. У 2023 році обсяг юаневих депозитів у Росії подвоївся до 68,7 млрд доларів, що у кілька разів перевищує показники інших провідних юаневих економік, таких як Велика Британія та Сінгапур.
Останній раунд обмежень США у червні призвів до зупинки біржової торгівлі доларом та євро в Росії. Юань став єдиною валютою, доступною для торгівлі та купівлі на брокерських рахунках у країні.
«Потенціал для збільшення використання юаня все ще є, але він невеликий і непорівнянний з тим, що вже сталося, — сказала Софія Донець, економіст T-Investments. — Більшість шляху вже пройдено».
