Група з розробки фінансових заходів щодо боротьби з відмиванням грошей (FATF) наступного тижня ухвалить рішення щодо включення Росії до свого «чорного списку». Згідно з конфіденційним документом, цього вкотре вимагає Україна.
Про це повідомляє Politico.
Цей орган, що базується в Парижі, регулярно оцінює країни відповідно до їхньої прихильності до боротьби з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та фінансуванням поширення ядерної, хімічної або біологічної зброї.
Потрапляння до чорного або сірого списку FATF може серйозно пошкодити фінансову репутацію країни і розглядається як економічно згубне для більшості держав.
FATF призупинила членство Росії у лютому 2023 року — через рік після вторгнення Москви до України — але поки що утримується від включення до «чорного списку». Тепер Україна посилила свою кампанію, щоби змінити це.
FATF публічно заявила, що вважає агресію Росії неприйнятною та суперечить її «основним принципам», проте на практиці зниження статусу Росії потребує консенсусу з боку її багатосторонніх членів.
В даний час міжурядовий орган об’єднує близько 40 країн, включаючи Китай, Індію, Бразилію, Південну Африку та Саудівську Аравію. Він збирається тричі на рік для оцінки того, які країни слід включити до сірих та чорних списків або виключити з них.
Згідно з документом, Україна вперше звернулася з проханням включити Росію до юрисдикцій з високим рівнем ризику у квітні 2022 року і відтоді постійно – хоч і безуспішно – надавала нові докази для зниження статусу Москви.
Щоб досягти успіху в останньому раунді зустрічей, Україні доведеться переконати внутрішній орган FATF, якому доручено розглядати кандидатури та докази, що підтверджують і який збереться 22 жовтня, рекомендувати пропозицію для офіційного розгляду.
Якщо остання ініціатива України виявиться успішною, Росія приєднається до Ірану, Північної Кореї та М’янми у списку країн із найвищим ризиком за версією FATF.
Досьє, представлене на розгляд членів, наголошує на тісній фінансовій та військовій співпраці між Росією та країнами з високим рівнем ризику, такими як Північна Корея та Іран. У ньому також наголошується на фінансуванні Росією приватних формувань, таких як група Вагнера, та їх пов’язана з цим незаконна діяльність.
Також згадується роль каналів у додатку для обміну повідомленнями Telegram та криптовалют у сприянні Росії фінансуванню тероризму та відмиванню «грошей, отриманих від продажу товарів, викрадених під час вторгнення в Україну» — від зерна до корисних копалин.
