Про це йдеться в статті The Wall Street Journal, переклад якої наводить Еспресо.
Згідно з новим підходом, європейці фінансують українські державні контракти з українськими виробниками зброї, які перебувають у скрутному фінансовому становищі, на виробництво обладнання для Збройних сил країни, у тому числі ракет дального радіусу дії і безпілотників, здатних завдавати ударів по території Росії. Київ вказує своїм союзникам, з якими компаніями працювати і яке озброєння купувати, а європейці самостійно перевіряють виробників, перш ніж погоджуватися на угоди.
Україна, як і раніше, покладатиметься на західних союзників у питанні передових озброєнь, таких як ракети-перехоплювачі Patriot. Але європейські урядовці кажуть, що новий підхід дозволить Києву купувати зброю швидше і в більшій кількості, ніж чекати, поки європейська зброя буде вироблена. Україна може це зробити, оскільки її оборонна промисловість працює набагато нижче своєї виробничої потужності. За деякими оцінками, на 30% від свого потенціалу — через недостатнє фінансування.
Прихильники такого підходу стверджують, що українські оборонні компанії здатні виробляти багато систем швидше і дешевше, ніж західні постачальники. Українські фірми також пристосовують обладнання до потреб фронту, які постійно змінюються, зміцнюючи при цьому свою оборонну промисловість на майбутнє.
Метте Фредеріксен. Фото Getty Images
Система, що отримала назву “данська модель” після того, як Копенгаген розробив цей підхід разом з Україною на початку цього року, привертає все більше уваги і зацікавленості з боку інших країн. За словами міністра оборони Данії Троельса Лунда Поульсена, Норвегія, Швеція і Литва надали гроші, а інші країни висловили зацікавленість. Німеччина вже застосувала подібний підхід, а Нідерланди паралельно укладають контракти безпосередньо з українськими компаніями.
Данія розробила свій підхід, оскільки, як і багато союзників, вона вже передала Києву майже всю свою наявну зброю, кажуть офіційні особи. Нідерланди, Швеція, Норвегія та Балтійські країни також належать до цієї групи.
Ця модель є частиною ширшої ініціативи північноєвропейських та балтійських країн щодо зміцнення співпраці для підтримки України. Вона з’явилася після того, як Франція, Німеччина та інші великі країни не змогли об’єднати континент за єдиним планом, а також на фоні очікувань щодо можливого скорочення залучення США в європейські справи через прихід до влади адміністрації Трампа.
Президент України Володимир Зеленський разом з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен, відзначаючи 1000-й день з початку повномасштабного вторгнення Росії, особливо відзначив данську модель. Він сказав, що це дозволило Україні виробляти артилерію, ракети, безпілотники дальнього радіусу дії та гаубиці.
“Це дозволяє нам об’єднати інші країни навколо інвестицій у виробництво зброї в Україні”, — зазначив він.
Фінансування поки що обмежене. Данія забезпечила близько 650 мільйонів євро, або 680 мільйонів доларів, з яких понад 400 мільйонів доларів надійшли від конфіскованих відсотків від російських фінансових активів, заморожених в Європі. Копенгаген має намір надати ці кошти до кінця року.
Данія виділила понад 180 мільйонів доларів з власних коштів, Норвегія — понад 42 мільйони доларів, а Швеція, яка минулого тижня оголосила про фінансування безпілотників і ракет дальнього радіусу дії, — понад 20 мільйонів доларів.
Поульсен сподівається, що наступного року через цю систему пройде щонайменше 1,4 мільярда доларів.
“Це приклад того, як можна забезпечити більш швидке постачання, одночасно зміцнюючи власне виробництво озброєнь в Україні і, зрештою, зменшуючи їхню залежність від пожертв”, — сказав Поульсен в одному з інтерв’ю.
Минулого місяця Зеленський заявив, що інвестиції дозволили Україні виробляти майже 20 гаубиць “Богдана” щомісяця. У грудні минулого року Україна виробила лише шість.
“Минулого року ми зіткнулися з реальністю, що технічні можливості військово-промислового комплексу України значно перевищують фінансові можливості українського бюджету,” — зазначив Владислав Бельбас, генеральний директор “Української бронетехніки”, виробника озброєнь, який отримав субпідряд на виробництво деталей для гаубиці “Богдана”.
