МВФ погіршив прогноз глобальної економіки через загострення ситуації в Перській затоці

Міжнародний валютний фонд (МВФ) переглянув свій прогноз щодо зростання світової економіки у бік зниження на тлі загострення геополітичної ситуації в Перській затоці. Згідно з оновленими оцінками, глобальне економічне зростання у 2026 році може сповільнитися до приблизно 2,5%, що є суттєво нижчим за попередні очікування. Одночасно прогнозується підвищення рівня інфляції, що створює додатковий тиск як на розвинені країни, так і на економіки, що розвиваються.

Ключовим фактором погіршення прогнозу стала ескалація напруженості між Іраном і західними країнами, що призвела до нестабільності в районі Ормузької протоки — стратегічно важливого маршруту для транспортування нафти. Через цей вузький морський коридор проходить значна частина світових поставок енергоносіїв, тому будь-які перебої або загрози судноплавству миттєво впливають на глобальні ціни на нафту.

За словами економіста МВФ П’єра Ланглуа, «ринок уже реагує на підвищені ризики — ми бачимо коливання цін на нафту та зростання вартості страхування морських перевезень. Якщо напруженість збережеться або поглибиться, це може спричинити нову хвилю інфляції у світі». Він також підкреслив, що країни-імпортери енергоносіїв опиняються в особливо вразливому становищі.

Незалежні аналітики погоджуються з цією оцінкою. Експерт з енергетичних ринків Сара Мітчелл зазначає, що «навіть короткострокові перебої в постачанні можуть мати непропорційно великий ефект на ринки, оскільки попит на енергію залишається високим». Вона додає, що у разі подальшої ескалації ціни на нафту можуть перевищити психологічну позначку у 120 доларів за барель.

Водночас фінансові ринки демонструють підвищену волатильність. Інвестори дедалі обережніше ставляться до ризикових активів, віддаючи перевагу «безпечним гаваням», таким як золото та державні облігації провідних економік. Це, у свою чергу, ускладнює доступ до фінансування для країн, що розвиваються.

Економістка Лондонської школи економіки Анна Ковальчук звертає увагу на довгострокові наслідки: «Світова економіка й без того перебуває у стані крихкого відновлення після попередніх криз. Додаткові геополітичні шоки можуть відтермінувати повноцінне відновлення ще на кілька років». Вона також наголошує на ризику зростання соціальної напруги в країнах із високою інфляцією.

МВФ закликає уряди вживати превентивних заходів, зокрема зміцнювати енергетичну безпеку, диверсифікувати постачання ресурсів і підтримувати найбільш уразливі верстви населення. В організації підкреслюють, що координація міжнародних зусиль стане ключовим фактором у стримуванні негативних наслідків.

Попри песимістичні сигнали, експерти зазначають, що багато залежатиме від подальшого розвитку подій у регіоні. Якщо дипломатичні зусилля допоможуть стабілізувати ситуацію, світова економіка зможе уникнути найгіршого сценарію. Однак наразі ризики залишаються високими, і невизначеність продовжує тиснути на глобальні ринки.