Відносини між Європейський Союз та Китай стрімко погіршуються через суперечки навколо тарифів, технологій та контролю над стратегічними галузями. У Брюсселі дедалі частіше говорять про необхідність “економічного захисту Європи”, тоді як Пекін звинувачує ЄС у прихованому протекціонізмі. Експерти попереджають: якщо сторони не знайдуть компромісу, світ може отримати нову масштабну торговельну війну, наслідки якої відчують навіть країни, що формально не беруть участі у конфлікті.
Головною причиною напруження стали китайські електромобілі та високотехнологічна продукція. Європейська комісія вважає, що китайські компанії отримують надмірну державну підтримку, завдяки чому можуть демпінгувати ціни на ринку ЄС. Особливе занепокоєння викликає ситуація у сфері електромобілів, де китайські бренди стрімко нарощують присутність у Європі.
У Брюсселі побоюються, що місцеві виробники можуть не витримати конкуренції. Саме тому ЄС уже готує нові обмеження та додаткові мита на частину китайського імпорту. У відповідь Китай пригрозив дзеркальними заходами щодо європейських товарів, зокрема автомобілів, аграрної продукції та предметів розкоші.
Економіст Алісія Гарсія-Ерреро вважає, що ситуація може стати переломним моментом для глобальної економіки.
«Європа дедалі більше переходить від політики відкритої торгівлі до моделі економічної самооборони. Китай бачить у цьому спробу стримування свого впливу», — пояснює експертка.
За її словами, нинішній конфлікт уже виходить за межі простої суперечки про мита. Йдеться про боротьбу за технологічне лідерство у XXI столітті — від акумуляторів та електромобілів до штучного інтелекту і мікрочипів.
Схожої думки дотримується аналітик Ноа Баркін. Він зазначає, що Європа дедалі сильніше опиняється між США та Китаєм.
«Брюссель більше не хоче бути лише ринком збуту для китайських товарів. ЄС намагається створити власну промислову стратегію та зменшити залежність від Китаю», — підкреслює Баркін.
На думку аналітика, проблема полягає у тому, що Китай залишається критично важливим торговельним партнером для багатьох європейських країн. Повний розрив економічних зв’язків наразі виглядає майже неможливим.
Окреме місце у конфлікті займає питання “зеленого переходу”. Європа активно інвестує у відновлювану енергетику та електротранспорт, однак значна частина компонентів для цих галузей виробляється саме у Китаї. Якщо торговельна війна посилиться, це може вдарити по планах ЄС щодо декарбонізації економіки.
Фінансові ринки вже почали реагувати на ризики. Інвестори побоюються нових перебоїв у глобальних ланцюгах постачання, а також можливого уповільнення світової економіки. Особливо вразливими можуть стати автомобільна промисловість, виробництво електроніки та логістичний сектор.
Для України ця ситуація також має значення. У разі поглиблення конфлікту між ЄС та Китаєм може змінитися структура світової торгівлі, логістики та попиту на сировину. Крім того, європейські країни можуть активніше інвестувати у виробництва на території Східної Європи, щоб скоротити залежність від китайських постачальників.
Аналітики не виключають, що найближчі місяці стануть вирішальними для майбутніх відносин між Брюсселем та Пекіном. Якщо сторони не домовляться про нові правила співпраці, світова економіка може увійти у період тривалої торговельної турбулентності, яка нагадуватиме протистояння між США та Китаєм у попередні роки.
