У Франції стартував черговий саміт країн «Великої сімки» (G7), який цього року проходить в умовах безпрецедентної міжнародної напруги. Лідери провідних демократій світу зібралися для обговорення одразу кількох криз, що визначають глобальний порядок денний: війни в Україні, нестабільності на Близькому Сході, уповільнення світової економіки, енергетичної безпеки та стрімкого розвитку штучного інтелекту.
Учасниками саміту стали лідери США, Канади, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії та Японії. До зустрічі також долучилися представники Європейського Союзу та запрошені партнери з інших регіонів світу.
Україна залишається одним із головних питань
Однією з центральних тем переговорів стала війна між Україною та Росією. Попри те що конфлікт триває вже понад чотири роки, країни Заходу продовжують шукати баланс між військовою підтримкою Києва та власними економічними викликами.
Очікується, що лідери G7 обговорять новий пакет допомоги Україні, посилення санкцій проти Росії та використання заморожених російських активів для відновлення української інфраструктури.
На думку британського політолога Майкла Кларка, сьогодні для Заходу важливо продемонструвати єдність.
«Будь-які ознаки розколу всередині G7 можуть бути сприйняті Москвою як сигнал до продовження війни. Саме тому учасники саміту прагнуть показати спільну позицію щодо підтримки України».
Близький Схід створює нові виклики
Ще однією темою стала ситуація навколо Ірану та безпеки в Перській затоці. Після кількох місяців напруження між Тегераном і Вашингтоном сторони наблизилися до нових домовленостей, однак ризики для світової торгівлі залишаються високими.
Ормузька протока, через яку проходить значна частина світового нафтового експорту, залишається одним із найвразливіших транспортних маршрутів планети. Будь-яке загострення ситуації здатне миттєво вплинути на ціни на енергоносії.
Французький економіст Жан-П’єр Дюпон зазначає:
«Світова економіка зараз надзвичайно чутлива до геополітичних шоків. Навіть короткочасне перекриття торгових шляхів може спричинити новий виток інфляції».
Штучний інтелект виходить на перший план
На відміну від попередніх років, цього разу окрему увагу приділено штучному інтелекту. Стрімкий розвиток генеративних моделей, автономних систем та цифрової автоматизації змушує уряди шукати нові механізми регулювання.
Лідери G7 планують обговорити міжнародні стандарти безпеки для систем штучного інтелекту, захист персональних даних та можливі ризики використання ШІ у військовій сфері.
Експертка з цифрової політики Сара Коннор вважає, що світ вступає у нову технологічну епоху.
«Ми перебуваємо на тому самому історичному етапі, яким колись був початок інтернету. Рішення, ухвалені сьогодні, визначатимуть розвиток цифрового світу на десятиліття вперед».
Економіка та конкуренція з Китаєм
Не менш важливим питанням залишається економічне суперництво з Китаєм. Країни G7 прагнуть зменшити залежність від китайських технологій, рідкісноземельних металів та виробничих ланцюгів.
Останніми роками Європа та Північна Америка активно інвестують у власні виробництва напівпровідників, акумуляторів та стратегічних матеріалів. Учасники саміту планують обговорити нові програми співпраці для зміцнення технологічної незалежності.
На думку аналітиків, мова йде не про повне відокремлення від китайської економіки, а про зменшення ризиків у критично важливих галузях.
Погляд у майбутнє
Саміт G7 2026 року проходить у момент, коли світова система міжнародних відносин переживає серйозну трансформацію. Війни, технологічна революція, енергетичні виклики та економічна конкуренція формують новий порядок денний для найбільших демократій світу.
Експерти відзначають, що головним результатом зустрічі можуть стати не конкретні рішення, а демонстрація політичної єдності. У світі, де кризи стають дедалі складнішими та взаємопов’язаними, саме здатність провідних держав діяти спільно може визначити подальший розвиток міжнародної ситуації у найближчі роки.
