Команда вчених створила «живих роботів» з людських клітин, які можуть пересуватись в лабораторному посуді.
Науковці сподіваються, що це досягнення у майбутньому потенційно може допомогти загоювати рани або пошкоджені тканини, йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Advanced Science, пише CNN.
Команда з Університету Тафтса та Інституту Вісса Гарвардського університету назвала свою розробку антроботами.
 |
| Фото: Університет Гізем Гумуської Тафтса |
«Деякі люди думали, що особливості ксеноботів значною мірою залежать від того факту, що вони є ембріонами та амфібіями.
Я не думаю, що це має відношення до ембріона. Це не має нічого спільного з жабою. Я думаю, що це набагато більш загальна властивість живих істот«, – сказав автор дослідження та професор біології Майкл Левін.
Для створення антроботів вчені використали клітини дорослої людини з трахеї. Їх отримали від анонімних донорів різного віку та статі.
Дослідники зосередилися на цьому типі клітин, оскільки вони відносно легко доступні завдяки роботі над Covid-19 і захворюваннями легенів. Співавтор дослідження Гізем Гумуська додала, що завдяки здатності клітин до руху це робить їх особливими.
Крім того, клітини трахеї вкриті волосоподібними виступами, які називаються віями, що роблять хвилеподібний рух вперед і назад. Завдяки цій функції з трахеї виштовхуються дрібні частинки, які потрапляють у дихальні шляхи.
Вчені експериментували з хімічним складом умов росту клітин трахеї та знайшли спосіб спонукати вії органоїдів дивитися назовні.
«Нічого не сталося в день перший, день другий, день четвертий або п’ятий, але, як зазвичай робить біологія, приблизно на сьомий день відбувся швидкий перехід. Це було як розквітла квітка. На сьомий день вії перевернулися і були назовні», – зазначив співавтор дослідження Гізем Гумуська.
Команда створила антроботів вручну, «засіваючи» клітинами спеціальну форму. Деякі були сферичними та повністю вкритими віями, тоді як інші мали форму м’яча та були вкриті нерівномірними віями.
Вони також рухалися по-різному — одні прямими лініями, деякі вузькими колами, а інші сиділи й ворушилися. У лабораторних умовах вони виживали до 60 днів.
Науковці з’ясували, що антроботи стимулюють ріст пошкодженої ділянки нейронів, хоча поки що механізм загоєння не зрозумілий.
Вчені додали, що етичних проблем з антроботами немає, бо вони не зроблені з людських ембріонів та не є генетично модифікованим матеріалом.
«У них дуже обмежене середовище, у якому вони живуть, тому немає жодної можливості, щоб вони якось вибралися або жили за межами лабораторії. Вони не можуть жити поза цим специфічним середовищем. Вони мають природну тривалість життя, тому через кілька тижнів просто плавно біологічно розкладаються», – додав професор Левін.
