10 листопада 2026 року в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі розпочався новий раунд тристоронніх переговорів між Україною, Сполученими Штатами та Росією щодо завершення російсько-української війни. Це перша зустріч представників трьох держав у такому форматі з лютого 2026 року. Переговори мають тривати два дні — 10 та 11 листопада.
Зустріч відбувається за посередництва американської адміністрації президента Дональда Трампа. Її головними темами стали можливе припинення бойових дій, територіальні питання, гарантії безпеки для України та майбутня система безпеки в Європі.
Однак очікувати швидкого підписання мирної угоди поки що не доводиться. Позиції Києва та Москви щодо ключових умов завершення війни залишаються принципово різними. <Cite refs={[«turn621658search0″,»turn621658news11″,»turn621658news6»]}/>
Хто представляє Україну, Росію та США
Українську делегацію очолює керівник Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров. До її складу також увійшли керівник Офісу президента Кирило Буданов, голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця та представник військової розвідки Вадим Скібіцький.
Американську сторону представляють спеціальний посланець президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер, зять Дональда Трампа, який бере активну участь у дипломатичних контактах щодо завершення війни.
Російську делегацію очолює помічник президента Володимира Путіна Володимир Мединський. До її складу також увійшли заступники міністра закордонних справ Сергій Рябков і Михайло Галузін, начальник Головного управління Генерального штабу ЗС РФ Ігор Костюков та представник російського військового командування Юрій Жигарловський.
Такий склад делегацій свідчить, що переговори охоплюють не лише політичні, а й військові та безпекові питання.
Європа вимагає участі в переговорах
Одним із важливих питань перед початком зустрічі стала участь європейських держав у формуванні майбутньої мирної угоди.
Представники Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Європейського Союзу та НАТО прибули до Абу-Дабі для окремих консультацій з українською та американською сторонами.
Європейські представники не входять безпосередньо до основного тристороннього формату переговорів, однак прагнуть впливати на процес, оскільки будь-які домовленості щодо безпеки континенту безпосередньо стосуватимуться європейських держав.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн раніше наголошувала, що Європейський Союз повинен бути присутнім у дипломатичному процесі. Європейські уряди побоюються, що домовленості Вашингтона та Москви без належної участі європейських партнерів можуть створити нові загрози для регіональної безпеки.
Росія, зі свого боку, не підтримує включення європейських представників до безпосереднього тристороннього переговорного формату.
Донбас залишається головною перешкодою
Найскладнішим питанням переговорів залишається територіальне врегулювання.
Москва продовжує наполягати на виведенні українських військ із усієї території Донбасу, включно з районами, які залишаються під контролем України. Кремль також висуває вимоги щодо майбутнього військово-політичного статусу України, її відносин із НАТО та обмежень військового потенціалу.
Київ відкидає вимогу добровільно передати Росії території, які українські військові продовжують обороняти. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що територіальна цілісність України не може бути предметом односторонніх поступок.
За інформацією Reuters, американські переговорники розглядають можливість компромісу щодо територіального питання. Однак український представник категорично заперечив, що Київ погоджується на територіальні поступки в запропонованому вигляді. Він підкреслив, що такі питання можуть розглядатися лише на рівні президентів і за умови належних гарантій безпеки.
Таким чином, саме питання Донбасу залишається однією з головних перешкод на шляху до мирної домовленості.
Гарантії безпеки та майбутнє України
Іншим ключовим напрямком переговорів є створення механізму гарантій безпеки для України після завершення війни.
Київ прагне отримати конкретні міжнародні зобов’язання, які унеможливлять повторну російську агресію. Серед можливих елементів майбутньої системи розглядаються довгострокова військова підтримка, розвиток української оборонної промисловості, механізми реагування партнерів на новий напад та подальша інтеграція України до Європейського Союзу.
Державний секретар США Марко Рубіо раніше повідомляв про певний прогрес у дискусіях щодо майбутньої архітектури безпеки Європи. Водночас він підкреслив, що остаточних домовленостей поки немає.
Росія прагне включити до переговорів ширші питання європейської безпеки, зокрема відносини НАТО з Москвою та військову присутність Альянсу в Європі.
Ці підходи суттєво відрізняються: Україна зосереджена на захисті свого суверенітету, тоді як Москва прагне змінити загальні правила безпеки на континенті.
Перший день переговорів: про що вдалося домовитися?
Перший раунд переговорів 10 листопада завершився після більш ніж чотирьох годин обговорень. За інформацією представника української сторони, зустрічі мають продовжитися 11 листопада.
Повного змісту переговорів учасники поки не оприлюднили. Водночас українська сторона повідомила, що основна увага приділяється питанням припинення бойових дій та пошуку шляхів наближення до миру.
Окремо обговорюються гуманітарні питання, зокрема можливість масштабного обміну військовополоненими між Україною та Росією. Також розглядаються перспективи домовленостей щодо припинення ударів по енергетичних об’єктах і безпеки судноплавства.
Голова української делегації Рустем Умєров заявив, що Україна працює відповідно до завдань, визначених президентом Володимиром Зеленським.
Керівник парламентської фракції Давид Арахамія раніше попереджав, що не очікує прориву вже під час першого раунду. За його словами, відновлення переговорного процесу після тривалої паузи саме по собі є важливим кроком.
Чи наблизить зустріч в Абу-Дабі завершення війни?
Переговори в Об’єднаних Арабських Еміратах відбуваються в умовах продовження російських атак на українські міста та енергетичну інфраструктуру. Україна, зі свого боку, посилила удари по російських нафтопереробних підприємствах та інших об’єктах, пов’язаних із військовою логістикою.
Американська адміністрація демонструє прагнення прискорити дипломатичне врегулювання. Дональд Трамп раніше заявляв, що бачить перспективу великої угоди, яка може охопити не лише Україну, а й питання європейської безпеки.
Проте між політичними заявами та реальною мирною домовленістю залишається значна дистанція.
Найближчі результати переговорів залежатимуть від готовності Москви відмовитися від вимог, несумісних із суверенітетом України, та від можливості виробити дієві гарантії безпеки.
Зустріч 10–11 листопада навряд чи автоматично завершить війну. Але вона може визначити подальший напрямок дипломатичного процесу, окреслити можливі компроміси та створити основу для майбутньої зустрічі на найвищому політичному рівні.
Для України головним критерієм будь-якої домовленості залишається не просто припинення вогню, а забезпечення такого миру, який не стане лише паузою перед новим російським вторгненням.
