Іноземні журналісти присвятили декілька статей тому, що Європа стурбована продовженням війни Росії в Україні. У Politico написали, що європейські лідери готуються до «нової холодної війни» з РФ, зокрема, Фінляндія збільшує виробництво боєприпасів.
«Європейські лідери все більше занепокоєні війною в Україні, яка зайшла в глухий кут. Рік, який розпочався з обіцянок масштабного українського контрнаступу, який би відповідав минулорічному несподіваному прориву, переріс у криваву битву метр за метром на сотнях кілометрів фронту», — пишуть у виданні.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хаккянен під час візиту до Вашингтона заявив, що Росія має спроможність і здатність продовжувати цю війну роками і додав, що «багато хто переоцінює, що Захід перемагає».
Цього місяця уряд Фінляндії оголосив, що подвоює виробництво боєприпасів, зобов’язавшись відправити більшу частину їх в Україну, оскільки вона відчуває зменшення поставок від західних союзників і повільним нарощуванням виробничих можливостей у США та Європі. Міністр оборони відмовився розкрити, наскільки масштабним буде новий видобуток, або визначити точні боєприпаси, які будуть задіяні.
Завдяки приблизно 25 мільйонам доларів початкових коштів від уряду разом із багаторічними контрактами, які гарантують продовження роботи в найближчі роки, проєкт також фінансується за рахунок нових інвестицій від NAMMO, норвезької оборонної фірми, яка має велику присутність у Фінляндії. Збільшення виробництва досягне свого піку до 2027 року. Державні та приватні інвестиції, а також довгострокові контракти на закупівлю складуть 1,3 мільярда доларів США з 2024 по 2030 рік.
На початку 2023 року Європейський Союз оголосив про амбітну мету доставити в Україну 1 мільйон 155-мм артилерійських снарядів до кінця року, виділивши 1,1 мільярда доларів на компенсацію країнам за ці зусилля. Однак цей план не виконав своїх початкових обіцянок, оскільки до листопада було відправлено близько 300 000 снарядів.
Хоча поле битви зараз виглядає замороженим, у довгостроковій перспективі «Україна має хороші шанси перемогти, бо західні країни мають більші економічні м’язи та можуть наростити свою оборонну промисловість до таких рівнів, з якими Росія не може конкурувати», – додав Хаккянен. «Ми можемо це зробити, і Україна може, але для цього потрібні рішучі кроки західних країн».
Інші європейські чиновники поділяють його занепокоєння.
Глава оборонного відомства Бельгії Мішель Гофман під час відвідування бельгійських солдатів, дислокованих у Румунії , попередив, що «Росія вже показала, що має бажання напасти на сусіда і цілком можливо, що пізніше у них також будуть інші ідеї або на півдні в Молдові, або в країнах Балтії».
Частиною проблеми збільшення військового виробництва на Заході, сказав Хаккянен, було повільне усвідомлення, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну назавжди змінило політичний ландшафт Європи.
«Я думаю, що багато західних країн вважали, що це короткострокова проблема», — сказав він. «Але зараз я думаю, що в США і в країнах НАТО майже всі знають, що це кінець. Тепер ми вступаємо в якусь нову холодну війну після 30 років, як розпався Радянський Союз».
Фото: reuters
В іншій статті Politico пишуть, що нові багаторічні угоди США зі Швецією, Фінляндією, Данією, Естонією, Латвією та Литвою, підписані цього місяця, свідчать про серйозні зміни, які відбулися в НАТО за останні два роки, оскільки країни-члени змагаються за поповнення арсеналів після відправки своєї зброї в Україну та готові до нової ери протистояння з Москвою.
США підписали останню угоду з Фінляндією в понеділок. Москва швидко відреагувала і викликала посла Фінляндії в Росії для протесту. Вступ Фінляндії до НАТО у квітні став особливо гіркою пігулкою для Москви. Зараз Фінляндія володіє найдовшим кордоном НАТО з Росією, що простягається на 800 миль від Балтійського моря до Арктики.
Традиційне балансування Гельсінкі між Москвою та Заходом припинилося, коли російські танки вкотилися в Україну в лютому 2022 року, що призвело до того, що Фінляндія вступила в альянс НАТО разом зі Швецією, яка все ще чекає голосування Туреччини та Угорщини щодо свого членства.
«Але ніщо не підкреслювало відновлення уваги до стримування та оборони в Європі як подія в Пентагоні минулої п’ятниці, під час якої Литва, Латвія та Естонія оновили існуючі угоди з Вашингтоном, щоб відобразити нові плани розгортання військ НАТО, навчання українських військ і проекти кіберспівробітництва. Більш широка увага до розгортання військ була підкреслена в понеділок, коли Німеччина та Литва підписали історичну угоду про розміщення 5000 німецьких військ на постійній основі в балтійській країні, крок, майже немислимий лише два роки тому», — відзначають журналісти.
