Про це у вівторок, 16 січня, повідомила газета Financial Times із посиланням на трьох європейських дипломатів.
За словами одного із співрозмовників видання, перевірка спиратиметься на «матеріали, надані державами-членами у відповідь на запити EEAS». Подібна вимога Брюсселя вже зустріла опір з боку деяких країн, які не бажають надавати повних даних, зазначив дипломат. Служба планує подати свої висновки перед самітом ЄС, який відбудеться 1 лютого.
Рішення про проведення аудиту було озвучене після заяви канцлера Німеччини Олафа Шольца, який минулого тижня вимагав підрахувати та порівняти військові постачання європейських країн Києву.
«Постачання зброї для України, заплановані на цей момент більшістю держав-членів ЄС, у будь-якому випадку занадто малі», — заявив Шольц після зустрічі з прем’єр-міністром Люксембургу Люком Фріденом у Берліні 8 січня. Найпізніше до саміту ЄС 1 лютого «ми маємо отримати якнайточніше уявлення про те, який конкретний внесок зроблять наші європейські партнери на підтримку України цього року», сказав глава німецького уряду,
Його коментарі перегукуються з аналогічними зауваженнями офіційних осіб з інших країн ЄС щодо масштабів військових постачань, обіцяних Україні союзниками, зазначає FT.
Видання зазначає, що Німеччина посідає друге місце у світі за обсягами військової допомоги Україні після США. За даними Кільського інституту світової економіки, до кінця жовтня 2023 Берлін надав Києву військову підтримку більш ніж на 17 мільярдів євро. Це у п’ять разів більше, ніж Данія – другий за обсягами допомоги донор серед країн ЄС.
Військова допомога Вашингтона Києву з початку повномасштабного російського вторгнення становила майже 44 млрд євро.
