У ніч на 23 вересня через появу великих невідомих безпілотників майже на чотири години було закрито аеропорт Копенгагена. Аналогічна ситуація сталася в Осло. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен припустила, що до цього може бути причетна Росія, назвавши інцидент «серйозною атакою на критичну інфраструктуру».
У той же день Північноатлантична рада зібралася на прохання Естонії через статтю 4 Вашингтонського договору після порушення Росією її повітряного простору. 19 вересня російські винищувачі перебували над Фінською затокою понад 12 хвилин, їх перехопили сили НАТО.
Ці дії вказують на комплексний тиск РФ на країни Альянсу — від глушіння навігації до демонстрації зневаги до високопосадовців на борту літаків. Кремль прагне створити атмосферу нестабільності та переконати, що НАТО не готове застосувати статтю 5 про колективну безпеку.
Водночас реакція Заходу жорстка. США вперше з 2008 року повернули ядерну зброю у Велику Британію, а НАТО змінило концепцію оборони: тепер не стримування, а негайне відбиття агресії. США та союзники наголошують, що захищатимуть «кожен сантиметр території НАТО».
Польща посилює кордони з Білоруссю — майже 10 тис. військових, важка техніка, інженерні батальйони. Балтійські країни та Польща виходять з Оттавської конвенції, щоб мати змогу мінувати потенційні напрямки прориву РФ. У регіоні зосереджені підрозділи США, Франції, Швеції та Польщі.
Крім того, НАТО передислоковує системи ППО до Польщі, Румунії та Балтії, створюючи єдину оборонну мережу. Захід паралельно зміцнює Україну: США передають 3300 ракет ERAM, Європа — Storm Shadow і SCALP, Данія — шість батарей Patriot, Німеччина подвоює допомогу.
Таким чином, провокації Росії зустрічають консолідовану й рішучу відповідь, яка охоплює як посилення оборони НАТО, так і масштабну військову підтримку України.
