Через російські удари Україна втратила близько 33% річного обсягу випуску книжок. За два місяці знищено близько 13 млн примірників, постраждали десятки видавництв, книгарень і поліграфічних підприємств.
У липні та серпні російські атаки знищили або пошкодили щонайменше дев’ять компаній книжкового сектору. Серед найбільших втрат — склади видавництв BookChef, «Книголав» та «Ранок».
2 липня внаслідок ракетного удару по складу логістичного партнера BookChef згоріло близько 800 тис. книжок. 19 липня був знищений склад «Книголав» із 250 тис. примірників.
1 серпня російський удар знищив склад видавництва «Ранок» і мережі книгарень «Книголенд» у Харкові. За даними компанії, згоріли майже 8 млн книжок.
16 серпня росіяни пошкодили офіси та склади видавництв «Наш формат» і «Лабораторія» у Києві.
За словами генерального директора «Ранку» Віктора Круглова, загальна кількість знищених за два місяці книжок — близько 13 млн примірників. Це приблизно третина річної пропозиції українського книжкового ринку.
Окремо постраждали шкільні підручники. Із знищених книжок близько 1,2 млн — підручники. За деякими предметами російські удари знищили весь наклад, підготовлений до 2026–2027 навчального року.
Найбільше втрачено підручників для дев’ятого класу — близько 850 тис. примірників, або 9,5% накладу. Для четвертого класу знищено 271 тис. книжок, для шостого та сьомого — майже 45 тис.
Втрати книжкового бізнесу
За оцінкою голови правління Української видавничої асоціації Артема Біденка, через російські обстріли книжковий бізнес уже втратив щонайменше 2 млрд грн. У цю суму не входять пошкоджені приміщення та обладнання.
Видавці також змушені повторно друкувати вже готові наклади, однак після знищення складів у багатьох компаній недостатньо оборотних коштів.
Ситуацію ускладнює загальне падіння попиту на книжки. У 2026 році в Україні закрилася низка книгарень через нерентабельність. Серед причин підприємці називають скорочення населення, виїзд людей за кордон та зростання цін.
Чого бізнес очікує від держави
Представники книжкової галузі пропонують три основні напрямки підтримки:
- пільгове кредитування видавництв і друкарень для відновлення після атак;
- стимулювання попиту через розширення програм підтримки купівлі книжок;
- розвиток книжкової інфраструктури — компенсацію частини оренди книгарень та фінансування закупівель книжок для бібліотек.
Очільник «Ранку» оцінює потреби галузі у відновленні приблизно у 125 млн євро, більшу частину цієї суми він пропонує забезпечити через кредити.
Освітній комітет Верховної Ради шукає близько 150 млн грн для відновлення запасів підручників. Міністерство культури також заявляє про підготовку розширення програми «єКнига» та компенсації частини оренди для книгарень.
Водночас представники галузі наголошують, що допомога потрібна терміново: одночасне знищення великих книжкових складів, падіння попиту та дефіцит оборотних коштів створюють ризик подальшого скорочення українського книжкового ринку.
