У ніч проти 9 листопада 2026 року Росія здійснила масовану атаку на Україну, спрямувавши сотні ударних безпілотників проти української інфраструктури. Основними цілями стали енергетичні об’єкти та електричні підстанції. Водночас українські безпілотники атакували нафтопереробний завод «Киришинефтеоргсинтез» (КІНЕФ) у Ленінградській області Росії, де після ударів виникла масштабна пожежа.
Обмін ударами відбувся напередодні нового раунду тристоронніх переговорів між Україною, Росією та США, запланованого на 10–11 листопада в Абу-Дабі.
Росія продовжує удари по українській енергетиці
За інформацією Повітряних сил ЗСУ, у нічній атаці російські війська застосували 317 безпілотників різних типів. Українська протиповітряна оборона знешкодила 276 із них. Водночас зафіксовано влучання в 31 місці та падіння уламків у дев’яти локаціях.
Під ударами опинилися об’єкти енергетичної інфраструктури. За повідомленнями міжнародних інформаційних агентств, російські війська також атакували чотири українські електричні підстанції.
Наслідки обстрілів відчули жителі кількох регіонів. Українська енергосистема продовжує працювати в умовах підвищеного навантаження, а пошкодження обладнання створюють додаткові труднощі з електропостачанням, водою та опаленням.
Президент Володимир Зеленський повідомив про домовленість із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн щодо запуску спеціального механізму прискореного фінансування для відновлення енергетичної інфраструктури. Кошти планують спрямовувати на обладнання та матеріали, необхідні для оперативного ремонту пошкоджених об’єктів.
За словами президента, найскладніша ситуація з енергозабезпеченням спостерігається в Київській, Дніпропетровській, Сумській, Донецькій і Херсонській областях.
Українські дрони атакували стратегічний НПЗ у Ленінградській області
У ніч проти 9 листопада українські безпілотники завдали удару по нафтопереробному заводу «Киришинефтеоргсинтез» (КІНЕФ), розташованому в місті Кіріші Ленінградської області.
Після атаки на території підприємства виникла пожежа. Місцеві жителі повідомляли про потужні вибухи та заграву над промисловою зоною. Російський губернатор Олександр Дрозденко підтвердив ураження промислових об’єктів у Кірішах. За його словами, російська протиповітряна оборона перехопила 113 українських безпілотників над регіоном.
Згодом інформацію про пожежу на нафтопереробному підприємстві підтвердили російські та міжнародні інформаційні джерела. За повідомленнями Euronews, унаслідок атаки були пошкоджені три основні технологічні установки заводу.
Також повідомлялося про загибель жінки у Всеволожську внаслідок падіння уламків безпілотника на житловий будинок.
Чому цей завод важливий для Росії
Киришинефтеоргсинтез є другим за величиною нафтопереробним заводом Росії після Омського НПЗ. Підприємство належить групі «Сургутнефтегаз» і має проєктну потужність близько 20–21 мільйона тонн нафти на рік.
За оцінками, завод забезпечує приблизно 7% загальних потужностей російської нафтопереробки. Тут виробляють бензин, дизельне пальне, авіаційний гас, мазут, бітум та іншу продукцію нафтохімічної промисловості.
Підприємство відіграє важливу роль у забезпеченні пальним північно-західних регіонів Росії, зокрема Санкт-Петербурга та аеропорту Пулково.
КІНЕФ уже неодноразово ставав ціллю українських безпілотників. Після попередньої атаки 30 серпня 2026 року завод зупиняв переробку нафти через пошкодження технологічного обладнання.
Удари відбуваються напередодні переговорів
Взаємні атаки на енергетичну та промислову інфраструктуру відбуваються на тлі дипломатичних зусиль щодо припинення війни.
10–11 листопада в Абу-Дабі мають пройти переговори за участю представників України, Росії та США. Серед ключових питань — припинення бойових дій, гарантії безпеки для України, гуманітарні домовленості та механізми запобігання повторній агресії.
Однак продовження масованих атак свідчить, що досягнення домовленостей залишається складним завданням. Поки дипломати готуються до переговорів, енергетична інфраструктура обох країн залишається одним із головних напрямків протистояння.
Подальший розвиток ситуації залежатиме як від результатів дипломатичних контактів, так і від здатності України відновлювати пошкоджені енергетичні об’єкти та послаблювати російські можливості з виробництва й постачання пального для військових потреб.
