Стратегія, яку обрали українці — працює, але росіяни все ще можуть повернути ініціативу у війні. Про це попереджають американські військові експерти.

Голос Америки розпитав аналітиків про те, яка стратегія буде найбільш ефективною для ЗСУ, чи вдастся порушити сухопутний коридор між Росією та Кримом, який пролягає через окуповані території, у чому перевага української армії над російською, та яку ціну доведеться заплатити Україні у цьому контрнаступі.

Шлях ЗСУ до перемоги

Київ продовжує здійснювати точкові удари на південному та східному напрямках уздовж 1500-кілометрового фронту і в тилу російських військ. Саме таке поступове просування на різних ділянках фронту — найвигідніша тактика для ЗСУ, вважають експерти.

Українці проводять розвідку боєм — намагаються знайти слабкі місця в обороні Росії і використати їх, пояснює Голосу Америки генерал-лейтенант США у відставці Стівен Твітті.

“У мене є багато років воєнного досвіду і це те, що б робив я. Не варто атакувати сильні оборонні точки росіян — це коштує життів та обладнання. Треба знаходити слабкі місця та використовувати їх на власну користь”, — каже Твітті.

На думку президента Фонду Джеймстаун Ґлена Говарда, українці вже вдало провели формувальні операції, щоб змусити росіян перемістити сили, вивести війська з Донбасу та зміцнити кордон біля Білгорода.

“Українські військові заплутують росіян і ті не знають, де і що станеться. Це ключовий елемент військової стратегії за Сунь-цзи — ви не хочете, щоб ворог був там, де ви реально збираєтесь атакувати”, — пояснює Говард.

Професор Військового коледжу армії США Роберт Гамільтон вважає, що на початкових етапах контрнаступу ЗСУ керуються тактикою концентрації на ворогові — тобто роззосереджують удари та бʼють по слабких місцях росіян, навіть якщо ці цілі не є стратегічно важливими для українців. І хоча експерти передбачали, що українці просуватимуться на Мелітополь і Маріуполь, вони вдаряють північніше та східніше від цих міст, щоб знищити якомога більше російських військ та заплутати їх.

“Водночас, це може бути відволікаючим маневром, щоб змусити росіян перемістити сили на північ і схід для захисту від цих ударів. Справжній наступ все ще може бути на південному напрямку”, — каже Гамільтон.